7 серпня 2018 р.


Відпочиваємо у Карпатах

Цьогоріч працівники бібліотек та культури Горохівського району поїхали на активний відпочинок у Карпати. Сказати, що цікаво - це нічого не сказати! Відпочинок у Яремчі - це мега круто, потужно, насичено, класно, пізнавально, дружньо, феєрично, креативно, натхненно, драйвово, просто супер клас!!! Дякуємо організаторам -  Відділу Культури за те, що подарували нам таку казку - подорож у гори!

Більш ніж впевнена, що ніхто не забуде ці неповторні 3 дні і наші маршрути:
·        Водоспад Гук  - хоч і боліли ноги, і ті 2 км, якими ми йшли пішки до нього, здавалися безкінечними - воно було того варте;



·        Підвісний канатний міст - ми випадково його побачили і рішення пройтися по ньому було спонтанне, проте ще довго буду згадувати як тряслися ноги, коли ми невпевненно, боязко та нерішуче, крок за кроком, освоювали його;


·    Вольєрне господарство - знайомство з прекрасними звірями та оленем, який зачарував усіх;





·        Підйомники у Буковелі – неймовірні краєвиди і краса навколо;

 

·        Озеро Молодості - там, де душа отримує спокій;



·        Басейн готелю «Водограй» - джакузі і відчуття релаксу;


·        Похід на гору «Білий Камінь» - ми не йшли у гори заради вершини, жоден з нас не мав на меті перемогти себе чи щось комусь доказати, ми - туристи, якщо і набирати висоту - то заради гарного краєвиду, якщо і сходити з стежки - то заради грибів та чорниць;


·         Водоспад Пробій - від краси захоплює подих;


·        Бануш у ресторані «Гуцульщина» - колоритна і національна страва гуцулів всім прийшлася до смаку.

Всього не можливо описати, це треба бачити на власні очі і відчувати серцями. Дякуємо усім за гарний настрій та неповторну дружню атмосферу.  З нетерпінням чекатимемо наступної поїздки.










Удосконалюємо свої професійні навики у школі молодого бібліотекаря



Ось вже вдруге мені поталанило бути учасницею школи молодого бібліотекаря "Професіоналізм + креативність = сучасний бібліотекар", і кожен раз вона мене дивує програмою, формою викладу матеріалу та і взагалі бібліотекарями, адже з кожним разом активної молоді все більше, а їх ідеї все креативніші. Я знайшла цілу купу однодумців! А раніше все думала: "Де ж ховаються ці молоді, амбітні, інтелектуальні та виховані люди?" Дякую, що ви є!



Також хочу висловити величезне спасибі Волинській державній обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Олени Пчілки, Громадській організації "Волинське обласне відділення УБА" та Горохівській центральній районні бібліотеці за можливість завжди удосконалюватися та відкривати нове! Цей шторм ідей та емоцій ще довго будуть у моїй пам'яті!



Насичена програма, амбітні та харизматичні тренери, які постійно надихали на роботу в командах, "мозковий штурм", піар бібліотек, поради від професійного фотографа, спілкування з журналістом, майстер-клас мехенді, йога, найзахопливіші в моєму житті дебати... і це лише маленька частинка першого дня.







Ну а далі - вражаючі відвідини Голобської публічної бібліотеки та Ковельської центральної районної бібліотеки, які своїм прикладом надихають на наслідування, а на завершення - екскурсія Колодяжненським літературно-меморіальним музеєм Лесі Українки. Емоції переповнюють. Радитиму школу своїм колегам!






«Живу, люблю і дихаю тобою, моє найкраще місто на землі!»

Історія розповідає, що вперше Берестечко згадується в документах за 1445 рік. Тоді воно мало назву Берестки і виглядало звичайним селом, а вже через 100 з лишнім літ перетворилося на квітуче містечко з престижним Магдебурзьким правом, яке було йому надано 7 липня 1547 року великим князем Литовським і королем Польським Сигизмундом ІІ Августом. У 1756 році цей привілей був підтверджений. Берестечко могло «мати корчми з медом і пивом, корчми горілчані і винні, одержувати чопове, торгове мито, торги проводити в кождний понеділок, а ярмарки – на Іллі і на запусти перед Пилипівкою». Цю милість, перевтілившись у короля Польського Сигизмунда, на святкуванні з нагоди обох дат, переповів юний Іван Сапіжук.

І хоча ні за площею, ні за кількістю населення це поселення тепер не відповідає статусу міста, ми всі дуже гордимося своєю батьківщиною. Вона у нас легендарна завдяки козацькій звитязі, численним пам’яткам історії та архітектури, відома смачним хлібом і короваями, спеченими у кондитерському цеху Тетяни Макіїшиної, виробами ковбасного цеху «ВОЛіК» Олега Врагова, смачними макаронами ТзОВ «Берестечківської хлібопекарні» Ігоря Ярмощука, повидлом та консервацією Берестечківського плодоконсервного заводу Олександра Захарчука та ін.

З нагоди присвоєння Берестечку Магдебурзького права у місцевому Будинку культури відбувся святковий концерт «Живу, люблю і дихаю тобою, моє найкраще місто на землі!»

Урочистість вітальними словами відкрила міський голова  Валентина Залевська.




До пісенних, віршованих, танцювальних, гумористичних вітань артистів, які у Берестечку, схоже, народжуються у кожному домі, запрошувала ведуча концерту Марія Ривачук, а музичне оформлення свята забезпечив Володимир Придальний. Працівники бібліотеки для дорослих допомагали у організації концерту.


Жартівливі сценки в ролях кумась Палажки і Параски майстерно озвучили Марія Ривачук і Галина Вознюк.


Свій натхненний спів дарували солісти Ольга Воляник-Круглік, Тетяна Повзун, тріо "Злагода" Берестечківського психоневрологічного інтернату у складі Марії Ривачук, Леся Залевська, Лариси Пасічник, народний аматорський вокально-інструментальний гурт "Берест" та ін.

 



Віртуозні па публіці презентували танцювальні колективи БДЮТу "Тандем" і "Дивосвіт" (керівники Леся Метельська і Оксана Данилюк).



Гості святкової програми внесли у концерт особливу окрасу: народний аматорський вокальний ансамбль клубу за інтересами «Барви осені» Горохівського райнного народного дому «Просвіта» заполонили своїм голосом усіх присутніх, ставши загальними улюбленцями.




Бачилося, відчувалося, раділося, що це свято у Берестечку сподобалося всім, хто любить самобутнє містечко, хто цінує людей, завдяки яким його обличчя гарнішає, а історія багатішає добрими справами.