Поезіє, супутнице моя!

Ти - теплий, животворний промінь сонця…

                                                        Поезія: що це? Гра слів і думок,

                                                        Що виклав поет на папері?

                                                        А, може, до Вічності ще один крок,

                                                       Чи, навіть, до Істини двері?

Весна… Вона вдихає життя в бруньку, тріпотіння в листочок, чарівність у квітку. Вдихає і надихає... на романтичні думки, на оновлення, на творчість. Не випадково саме в цю чудову пору, в день весняного рівнодення, всі шанувальники художнього слова відзначають Всесвітній день поезії. 

21 березня жителі та гості Берестечка мали можливість доторкнутись серцем до його величності – Слова. З ініціативи працівників місцевого Будинку культури та бібліотеки для дорослих у місті проходив поетичний марафон «Поезія – це завжди неповторність…», у якому мали змогу взяти участь всі бажаючі.

Ми підготували для учасників поетичного марафону символічні подаруночки

Організаторам марафону вдалося привернути якнайширшу громадську увагу до свята поезії, адже можливість прочитати улюблений поетичний твір на камеру приємно сколихнула місто і надихнула до живого спілкування з поетичним словом.

З глибини душі звучали рядки поезії Ліни Костенко «Вечірнє сонце, дякую за день! Вечірнє сонце, дякую за втому…» у виконанні директора Берестечківського психоневрологічного інтернату Світлани Приходько, яка сміливо розпочала незвичайний марафон.

Естафету перейняли працівники установи Віталіна Гаврилюк, котра натхненно прочитала поезію Володимира Висоцького «Я не люблю» мовою оригіналу, Олеся Пилипчук –  «Діалог з незнаним другом» Миколи Линника, Людмила Форманюк – «Вісімдесят вісім» Роберта Рождественського.

Далі слово взяли підопічні інтернату. Зміст віршів, які вони читали, викликав різні емоції. Оксана Грабовецька, яка майстерно читала гумореску зі збірки Миколи Буковського «Горохівські батяри», заставила посміхнутись кожного із присутніх. 

Вірш «Ти моя ненечко» у виконанні Оксани Гученко змусив замислитись.

На крила фантазії підхопила Мирослава Макарусь поезією Лесі Українки «Сім струн. Fa».

Не оминула наша камера і працівників Берестечківської міської ради. Закликом єдності та згуртованості звучали слова Шевченкового «Заповіту» з уст міського голови Валентини Залевської. 

Поезію Великого Кобзаря «Минають дні, минають ночі…» захоплено читала діловод Олена Фірковська.

 

Прихильність до творчості Івана Котоляревського продемонстрував начальник ДПРП-22 Іван Пашнюк, піднесенно декламуючи уривки з його творів.

Організатори заходу відкрили для себе глибоку філософію життя в авторських віршах  Людмили  Бомбелюк (вет. лікаря за фахом) «Село дитинства», «Жінка», «Калина», «Мама» та ін.

Вчителі Берестечківської ЗОШ І-ІІІ ст. привітно зустріли нашу камеру, коли поверталися з роботи додому. Педагог-організатор Валентина Біловолова яскраво відтворила картини українського вечора віршем Тараса Шевченка «Садок вишневий коло хати». 

Благородністю і чистотою промовляли рядки вірша Ліни Костенко «Страшні слова» у виконанні вчителя української мови та літератури Лесі Смолки.

По-дитячому щирими, відкритими були перед камерою вихованці БДЮТ. Порадувала великим патріотизмом Надія Юзвик поетичними рядками про Україну. Особливо зворушливо було спостерігати за декламуванням в унісон Шевченкового вірша «За сонцем хмаронька пливе» сестричок-близнят Іванки і Марійки Христинець.

Не лишилися осторонь святкування учні Професійно-технічного училища №27. Анастасія Венгерська зачарувала організаторів марафону майстерним виконанням поетичного твору Великого Кобзаря «Розрита могила». 

Чуттєво і проникливо звучала настанова бути гідною людиною Василя Симоненка «Ти знаєщ, що ти – людина?» у переконливому виконанні Вікторії Касенчук. Відчувались крила за плечима Ірини Романчук, яка продекламувала поезію Ліни Костенку з одноіменною назвою  «Крила».

 

Мудрість вчительського досвіду у вірші Миколи Линника «Благословенна та година» припала до душі директору музичної школи Галині Мартинюк.

Завершували марафон самі організатори. Любов до рідного міста проявила завідувач бібліотекою для дорослих Людмила Віняр, прочитавши вірш Євгенії Лещук «Берестецькі журавлі».  

Спробувала заглянути у своє майбутнє наймолодша з організаторів марафону – бібліотекар міської бібліотеки для дорослих Іванна Шморгун, обравши для декламування перед камерою поезію Ліни Костенко «Між іншим».

 Оскільки день поезії всесвітній, то художній керівник Будинку культури наважилась прочитати славнозвісний Шевченків «Заповіт», який перекладений 150 мовами світу, німецькою та польською, а «Садок вишневий коло хати» - італійською мовою. Рідною мовою читала улюблену поезію «Блажен той муж, воістину блажен…» Ліни Костенко.

Акція залишила теплі спогади у берестечківчан і викликала схвальні відгуки, адже вона піднесла людські уми й серця впритул до високого мистецтва майстрів слова.

Конкурс читців та декламаторів серед людей з інвалідністю з нагоди 204-ї річниці від д.н. Т. Шевченка

«Відкриваємо Кобзар»

                                                         

                                                 Пам’ятайте, що на цій планеті,

                                                 Відколи сотворив її пан Бог,

                                                 Ще не було епохи для поетів,

                                                Але були поети для епох.

                                                                                     Ліна Костенко

Весна подарувала світові величну Людину, душу української нації –  Тараса Григоровича Шевченка. Геній, мислитель, пророк… Людина світлого розуму, чистих помислів, незвичайної долі й надзвичайного таланту, він увібрав в себе душу народу, підніс його духовну велич і красу на найвищу височінь, чим збагатив увесь світ.

З ініціативи працівників Будинку культури, дорослої бібліотеки, культорганізатора Берестечківського психоневрологічного інтернату 12 березня 2018 р. в читальному залі міської бібліотеки для дорослих відбувся конкурс читців та декламаторів серед людей з інвалідністю з нагоди 204-ї річниці від дня народження Т. Г. Шевченка «Відкриваємо Кобзар».

Учасники конкурсу, вихованці місцевого психоневрологічного інтернату, серцем доторкнулися до поезії Великого Пророка, музою котрого була доля самої України. Гаряча любов до знедоленого рідного краю звучить у кожному слові, кожному рядку його безсмертних творів: «Сонце заходить, гори чорніють», «Садок вишневий коло хати», «За сонцем хмаронька пливе», «І вам слава, сині гори», «Червоний місяць аж горить» та ін. Саме їх конкурсанти і вибрали для прочитання.

Виконанням уривку з поеми Т. Г. Шевченка «Сон» ведуча заходу Іванна Шморгун надихнула любителів поезії  на боротьбу за перемогу.

 

Журі у складі працівників бібліотек для дорослих та дітей Людмили Віняр, Лариси Кулинич та Іванни Шморгун визначило переможців конкурсу читців та декламаторів.

 І місце одноголосно віддали Івану Хабовцю, який вразив журі своєю чуттєвістю та проникливістю, декламуючи одразу три вірші Великого Пророка.  

ІІ місце у конкурсі зайняла Мирослава Макарусь за майстерно прочитані твори Тараса Шевченка «Сонце заходить, гори чорніють» та «І вам слава, сині гори».

ІІІ місце розділили Катерина Кицун та Лариса Коржевич.    

«Приз глядацьких симпатій» отримала Оксана Гученко, яка вразила журі креативним підходом до конкурсу читців, оскільки написала картину до вірша Т.Шевченка, якого декламувала.

 

Іншим конкурсантам журі вручили подяки за активну участь у конкурсі читців та декламаторів "Відкриваємо Кобзар".

Працівники бібліотеки для дорослих підготували кожному учаснику невеличкі подаруночки та виготовили спеціально до заходу грамоти власного дизайну.

 

Художній світ Шевченкової поезії широко розкрила  літературна виставка «Відкриваємо Кобзар», організована бібліотекарями міської бібліотеки для дорослих, яку презентувала для конкурсантів Людмила Віняр.

Від імені журі хочу подякувати усім учасникам цього дійства за активну життєву позицію, за любов до Тарасового слова, яким він пробудив у народі його національну гідність та самоусвідомлення.

Його світле  ім’я, його немеркнуче слово допомагають долати труднощі на шляху розбудови справжньої, багатої, сильної і гордої держави. І пам’ятаймо:

Ми є нащадки славного Тараса

Його терни торкнулись й наших тіл.

Народ возвести в націю – не в расу

Огненним словом велетень хотів.