28 листопада 2018 р.


Організовуємо виїзну бібліотеку!

Кожна бібліотека прагне максимально розкрити зміст своїх ресурсів для користувачів. Однією з ефективних форм підвищення читацької активності населення є виїзна бібліотека. Мета такої форми роботи бібліотеки – познайомити користувача з асортиментом літератури з фонду бібліотеки; залучити нову групу користувачів, тобто виявити потенційних відвідувачів, які надалі стануть відвідувачами одного дня, в подальшому відвідувачі одного дня – регулярними відвідувачами, регулярні відвідувачі – постійними друзями, партнерами бібліотеки, реальними учасниками її діяльності.

Цими днями працівники бібліотеки для дорослих із підбіркою нових надходжень та найбільш популярної серед читачів літератури завітали до аптек, магазинів, кав’ярень, підприємств та інших закладів міста, щоб популяризувати українську книгу.






Кожна людина змогла віднайти для себе цікаву книгу, прочитати нові твори улюблених авторів, познайомитись із творчістю сучасних письменників.




Для привернення більшої уваги до книг, ми, бібліотекарі, використали індивідуальні бесіди з потенційними користувачами. Як результат, виїзна бібліотека отримала безліч схвальних відгуків серед жителів міста. Це і стало мотивом для нас і надалі організовувати такі практики у Берестечку.

26 листопада 2018 р.


Голод 33-го – біль душі і пам'ять серця
                    
                                                   «Ні труни, ні хрестів І ні тризни!
                                                     Прямо в яму, На віки-віків!
                                                    Чорна сповідь Моєї Вітчизни
                                                    І її затамований гнів»
                   А. Листопад

Голод… Це страшне слово повертає нас у далекі 1932 – 1933 роки. Український народ у смутку і скорботі доземно схиляє голови, вшановуючи пам’ять мільйонів його жертв, засуджуючи творців цієї чорної сторінки в історії України.



Відкриті архівні документи ще і ще раз засвідчують, що авторами геноциду, штучного голодомору, фізичного знищення народу стали тодішня правляча влада, радянський політичний режим.

Народ України пам’ятає сторінки свого життя, але з часом відійдуть у небуття свідки тих трагічних подій Великого Голодомору. А тому варто робити все, щоб їх нащадки, особливо молодь, знали про ті лихоліття, свято берегли їх у своїй пам’яті в ім’я того, щоб таке страшне минуле ніколи не повторилось.

23 листопада на абонементі бібліотеки для шановних користувачів експонується книжкова виставка пам’яті «Голод 33-го – біль душі і пам'ять серця». На виставці представлені документи, фотографії та публікації про геноцид української нації, спогади і свідчення очевидців, тих, хто у своїй пам’яті крізь роки проніс страждання та біль, спричинені тоталітарним режимом.








Голодомор 1932-1933 років в Україні назавжди залишиться в нашій пам’яті, як одна з найстрашніших сторінок минулого, тому що пам’ять – це нескінченна книга, в якій записано все життя: і життя людини, і життя країни.

Голодомор
Ти кажеш не було голодомору?
І не було голодного села?
А бачив ти в селі пусту комору,
З якої зерно вимили до тла?
Як навіть вариво виймали з печі
І забирали прямо із горшків,
Окрайці виривали з рук малечі 
І з торбинок нужденних стариків?
Ти кажеш, не було голодомору?
Чому ж тоді, як був і урожай,
Усе суціль викачували з двору.
-Греби, нічого людям не лишай!..
Я бачив сам у ту зловісну пору
І пухлих, і померлих на шляхах.
І досі ще стоять мені в очах…
А кажеш – не було голодомору!
                                   Д. Білоус


І з нами наша правда й сила!
Й допоки світ стоїть, так буде!

21 листопада українці відзначали одне з нових, але знакових свят в новітній історії України – День Гідності та Свободи, віддаючи шану патріотизму й мужності громадян, що стали учасниками Помаранчевої революції 2004 року та Революції Гідності 2013-2014 років, піднялися на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини, національних інтересів нашої держави та її європейського вибору. 

У Берестечківському будинку культури з нагоди річниці Революції Гідності відбувся патріотичний концерт під назвою «І з нами наша правда й сила! Й допоки світ стоїть, так буде!»  До ББК завітали гості – вокальний ансамбль «Надвечір’я» клубу с. Підбереззя. У їхньому виконанні прозвучали українські народні, патріотичні й авторські пісні.  Виступали й місцеві аматори народної творчості Ю. Друзюк,  Н. Білик, Ю. Надашкевич,  А. Оксенюк, М. Білогруд, П. Коржевич. 



Перед початком концерту усі присутні мали змогу переглянути книжкову виставку «Україна гідна свободи», яку організували бібліотеки для дорослих та для дітей м. Берестечко.















Ведуча, від імені усіх присутніх на святі висловила вдячність захисникам України. Наповнений глядачами зал засвідчив нашу національну свідомість та гідність.


«Україна гідна свободи»

Щороку 21 листопада в нашій країні відзначають День Гідності та Свободи. Цього дня українці віддають шану патріотизму й мужності громадян, що стали учасниками Революції Гідності 2013–2014 років, піднялися на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини, національних інтересів нашої держави та її європейського вибору.

У Берестечківській міській бібліотеці для дорослих організована книжкова виставка-діалог «Україна гідна свободи» на якій представлені видання, які висвітлюють героїчні події Майдану та патріотизм і мужність воїнів АТО; розповідають про героїв і перебіг Революції Гідності, що пробудила у душі кожного українця нестримний потяг до свободи та волі, про протистояння на Сході України, про долі звичайних українців, що опинилися в зоні бойових дій.


Біля книжкової виставки бібліотекарі провели діалог з користувачами на тему їхніх думок та ставлення до Революції Гідності. Своїми враженнями від війни ми запросили поділитися учасника АТО Ігоря Стеця та директора місцевого музею Олега Дергая, який про перебіг Революції Гідності знає з власного досвіду, адже в ці переломні дні відстоював Гідність України на Майдані. Це болюча тема, тому у кожного українця виникає багато запитань, які спонукають до розмови, роздумів і сподівань на краще майбутнє.










Презентація фільму
«Я вірю, що закінчиться війна»


З нагоди Дня Гідності та Свободи 20 листопада у будинку культури міста Берестечко вшанували пам’ять полеглих героїв та живих воїнів-героїв АТО презентацією документального фільму «Я вірю, що закінчиться війна», знятого журналістами газети «Волинь-нова» з ініціативи дружини воїна АТО Михайла Харківа – Євгенії Харків.



Читаючи на афішах назву фільму, ми знали, що будемо йти не чудуватися фантастикою чи перейматися любовною драмою, а що відчуємо жорстокий подих кривавого жахіття на Сході, яке не перестає ранити, вбивати, сиротити українські сім’ї, що почуємо правду про війну з вуст тих, хто повернувся живим із її пекла, і що горюватимемо з матерями, вдовами загиблих. Наші сподівання справлились. У чималому залі не було вільних місць.




Із екрана учасники АТО Михайло Кос, Микола Бернадський, Богдан Шкорупський, Андрій Здинюк із Горохова, Денис Шелін зі Скобелки, Олександр Пачковський із Перемиля; Петро Цикман із Журавників, Василь Збудовський із Широкого, Юрій Мельничук і Сергій Андрєєв із Галичан, Оксана Гальчин із Довгова, Сергій Сірий із Мар’янівки, Віталій Казіміров із Новосілок; Олексій Тимчишин зі Шклиня, Михайло Харків зі Скригова розповідають про те, як їхали на війну в шкільних автобусах, у поїздах поруч із українцями – московськими заробітчанами, про «першу»; далеко не готову до війни армію без одягу і харчів, про побратима Миколу Вільчинського, який уранці радів народженню донечки, а ввечері загинув від кулі ворожого снайпера, про те, що створили на Горохівщині громадську організацію «Спілка учасників АТО «Щит», щоб допомагати одні одним вирішувати проблеми і не замикатися в собі після пережитого на передовій, і про мрію вдягнути форму і пройтися НАШИМ Сімферополем…

У фільмі плачуть біля могил, обіймаючи осиротілих синів і донечок вдови Тетяна Сливка з Горохова, Наталія Вільчинська зі Стариків, Інна Ліщина зі Звинячого і біля осель без синів матері Марія Бідула з Горохова, Оксана Ліщина зі Звинячого. Про допомогу жителів Горохівщини армії для сучасників та історії говорять декан Горохівського деканату отець Андрій Сидор, керівники району і міста, волонтери.

А потому своїми враженнями зі сцени щиро поділилися голова Горохівської райдержадміністрації Юлія Гринчук, голова Горохівської районної ради Тарас Щерблюк, Берестечківський міський голова Валентина Залевська, які перед початком перегляду з Перемильським сільським головою Надією Маселко поклали квіти до могил воїнів АТО Юрія Данилюка, Миколи Вільчинського, Олега Гунька.

Виступили також творці фільму – редактор газети «Волинь-нова» Олександр Згоранець та журналіст Олег Криштоф.



Під аплодисменти на сцену запросили учасників АТО. Від них слово мовив Валерій Бобрик.

На вечорі звучали пісні у виконанні народного аматорського гурту «Берест» БК м. Берестечка. Переповнений зал виконав Державний Гімн України.




Вечір доповнила виставка речей з Майдану «Майдан на дотик», яку підготував директор місцевого музею Олег Дергай.



Мирного неба над головою та віри в те, що війна закінчиться, побажали всім авторка сценарію Марія Ривачук і ведуча Валентина Надашкевич.


Від імені працівників бібліотеки для дорослих хочемо висловити велику вдячність за клопітку і доволі нелегку працю творцям фільму. Адже на цей фільм чекали. Він, безсумнівно, орієнтований на українського, насамперед, волинського глядача і дуже доречний в умовах, коли війна на Сході триває п'ятий рік… Всім батькам, вдовам та дітям загиблих воїнів – наш земний уклін. Нехай цей фільм принесе всім нам віру в майбутнє, наповнить серця надією та поєднає у високому прагненні до миру та злагоди!