Історія бібліотеки

Яскравою сторінкою в історії культури Берестечка є історія бібліотеки для дорослих м. Берестечко. Розвиваючись разом з поколінням своїх користувачів, вона пройшла шлях від ідеологічного закладу до інформаційного центру, успішно реалізуючого свої творчі проекти. Позаду багато років роботи. З чого ж все починалось?

На жаль, точної дати початку функціонування бібліотеки м. Берестечко немає, проте, беручи до уваги працю бувшого директора Горохівської районної ЦБС Л. Й. Лищишиної «З книгою до людей», припускаємо, що історія Берестечківської міської бібліотеки розпочинається ще до Другої світової війни, приблизно в 1921-1936 роках, адже є документальне підтвердження того, що в ці роки Товариство «Просвіта» утримувало декілька бібліотек на території Горохівщини, а саме: у містах Горохові, Берестечку, селах Охлопові, Княжому, Бранах.

З розповіді старожила міста Наталюка Олега Павловича, бібліотека в Берестечку була розміщена в приміщенні теперішнього житлового будинку на вул. Шевченка, 7. Бібліотека на той час знаходилась в одній кімнаті, загальна площа якої становила 3×4 м². У приміщенні бібліотеки було 2 стелажі, 1 стіл та 2 табуретки. Завідувала бібліотекою молода, енергійна Блізнякова Світлана Михайлівна, яка приїхала в місто зі сходу України.

Паралельно із функціонуванням бібліотеки в Берестечку почали організовувати хати-читальні. Раз в тиждень приходив сільський вчитель (або та людина, яка мала неповну середню освіту) читати оточуючим твори українських дореволюційних письменників  М. Коцюбинського, П. Мирного, І.Нечуя-Левицького та ін. Широко популярними в той час були книги Лесі Українки, які поширювали Юрій Косач (племінник поетеси) та Микола Косач (її брат).

Також у 20-х рр. ХХ ст. практикувалися такі оригінальні на той час форми бібліотечного обслуговування, як «мандрівні бібліотеки». Ці невеликі бібліотеки кількістю від 10 до 50 книг подорожували від філії до філії, а іноді доходили й до сіл, де взагалі були відсутні осередки «Просвіти». На початку 1926 р. такі «мандрівні бібліотеки» працювали при «Просвіті» в м. Луцьку, згодом – і у м. Берестечку .

З 1944 р. після звільнення Волині від німецько-фашистських загарбників розпочалося бібліотечне будівництво. Починати відбудову міста довелося в надзвичайно важких умовах: із 370 житлових будинків, які були в Берестечку у 1941 році, в роки війни було знищено 160. Кількість населення внаслідок винищення його фашистами зменшилась більш ніж в п’ять разів і становила в липні 1947 року 1180 чоловік.

В 1945 році зі створенням колгоспу в новозбудованій конторі була виділена кімната для бібліотеки (теперішній Будинок дитячої та юнацької творчості). Відновленням бібліотеки в повоєнний період займалась її завідуюча Хмарук Катерина Петрівна. У відведеній кімнаті поставила стіл, стільці і шафу. В новостворену бібліотеку все частіше прибували посилки з літературою. Частину книг було зібрано в населення, частину закуплено на кошти міської ради. Після відбудови народного господарства колгоспи почали присилати невеличкі «бібліотечки»-книги. В цих посилках були книги, присвячені, в основному, тематиці воєнних років та повоєнної відбудови. Книжковий фонд швидко зростав. Молода працівниця привела в порядок кімнату, повісила портрети, мальовничі картини, на вікна – штори. На столі зявились брошури, газети, журнали. Катерина Петрівна принесла радіоприймач, придбала шахи і шашки. До бібліотеки почала приходити молодь: послухати радіопередачі, пограти в шахи, шашки, почитати газети, журнали, книжки.

У 1957 р. у приміщенні контори, окрім одної кімнати для бібліотеки, виділяють ще дві: на першому поверсі розміщуються дві кімнати (бібліотека для дорослих та читальний зал), на другому поверсі – бібліотека для дітей. З поділом бібліотеки на дорослу та дитячу виникає потреба у нових кадрах, тому в дорослій бібліотеці залишається і надалі працювати Хмарук Катерина Петрівна, а в дитячій бібліотеці влаштовується Федан Галина Іванівна. Бібліотекарі обиралися депутатами місцевих рад, вели активну громадську діяльність.

В 1959 році Берестечківський район було ліквідовано; Берестечко ввійшло до складу Горохівського району. Розвиток економіки і культури Берестечка тривав. Значна увага приділяється партійними організаціями міста вихованню трудящих і молоді в комуністичному дусі. Дві міські бібліотеки (для дорослих та дітей) налічують 50 тис. книг. Жителі міста передплачують 1300 примірників газет та журналів.

70-ті роки принесли багато перемін в життя бібліотеки та її працівників. В березні 1979 колгоспи зруйнували, відповідно, приміщення контори залишилось пустим, тому в 1981 році бібліотека м. Берестечко перемістилася у це приміщення, зайнявши перший і третій поверхи. На першому поверсі функціонувала дитяча бібліотека, на третьому – бібліотека для дорослих. В цей час у бібліотеці працювало п’ятеро працівників: завідуюча дорослою бібліотекою Віняр Людмила Іванівна, яка почала працювати у 70-ті роки ХХ століття та бібліотекарі Ткачук Леся Романівна (вела абонемент дорослої бібліотеки) і Ошуркевич Галина Федорівна (займалася читальним залом). Щодо дитячої бібліотеки, то там досі працювала завідуюча бібліотекою Федан Галина Іванівна та бібліотекар Величко Наталія Никандрівна.

Великого розквіту набула бібліотека для дорослих в 80-і роки, коли було створено Горохівську централізовану бібліотечну систему. Книжкові фонди бібліотеки регулярно поповнювалися новими виданнями за різними галузями знань, художньою літературою, довідковими виданнями, багато надходило дитячої літератури. Бібліотека стала культурно-освітницьким центром міста, місцем відпочинку для його жителів.

В 90-х роках, як буревій, пронеслись по Україні реформи. Не минули вони і культурно-освітницькі заклади. Бібліотека м. Берестечка зазнала великих змін. Кількість книг, які надходили в бібліотеку, помітно зменшилась. Фінансування на культуру значно скоротилося. Бібліотека потребувала капітального ремонту, але за відсутності коштів він не проводився. Приміщення бібліотеки стало аварійним.

Економічна скрута середини 90-х р. позначилася і на кадровій ситуації. Масово скорочувалися робочі місця, бібліотечні працівники міста (зав. бібліотекою для дорослих Ткачук Леся Романівна та бібліотекар Віняр Людмила Петрівна, яка почала працювати з 1995 р.) перебували на неповному посадовому окладі (заробітня плата становила 0,25 посадового окладу).

З початку 2000-х років активізується участь бібліотек Волинської області в грантових проектах міжнародних інституцій, зокрема, Міжнародного фонду «Відродження», Посольства США в Україні, благодійного фонду Білла і Мелінди Гейтс та ін.

На початку 2013 року відбулося відкриття пункту вільного доступу до мережі Інтернету і у бібліотеці для дорослих м. Берестечко за програмою "Бібліоміст". В рамках програми бібліотека отримала 4 комплекти комп'ютерного обладнання, що, в свою чергу, дало змогу модернізувати і покращити роботу міської бібліотеки-філії. Цього ж року відбулися кадрові зміни: зав. бібліотекою стала Віняр Людмила Петрівна, а на місце бібліотекаря прийняли Занічковську Наталію Вікторівну.

Зараз в Берестечківській бібліотеці-філії №5 для дорослих працюють троє фахівців. З книгою і новою інформацією зустрічають користувачів у міській бібліотеці завідувач бібліотеки-філії Віняр Людмила Петрівна, бібліотекар Занічковська Наталія Вікторівна та бібліотекар-консультант пункт вільного доступу до мережі Інтернет Шморгун Іванна Олександрівна.