Огляд роботи бібліотеки за 2021 рік

 31 грудня 2021 року

Новий рік у бібліотеці. Фотозона "Тут хтось чекає казку і вірить в чудеса"

        Національний тиждень читання.   Акція "Кольорові читання: 7 днів - 7 кольорів". 

7 день - жовтий

В цей день книги одяглися в колір золота - жовий. Це колір сонця, щастя, гармонії і багаства, успіху і процвітання.

6 день - сірий

        Сірий та його відтінки є символомспокою, розважливості та зрілості. Цей колір допомагає заспокоїтися, привести думки в порядок, прийняти правильне рішення і відчути себе впевнено.

5 день - фіолетовий

    Фіолетовий колір - найбільш загадковий і багатогранний. Символ гідності, величі і розкоші, а також символ ночі й містики і таємничості. Той, хто любить цей колір - людина недзвичайна і щедра, прагне до свободи і незалежності, обожнює сюрпризи.

   

4 день - білий 

Подивіться у вікно

Там є дивне полотно.

Колір в нього прецікавий,

Непалкий і неяскравий,

Ніби й геть його нема,

Бо сховала все зима.

    Сьогодні книги в білому нейтральному кольорі.

    Це колір чистоти і невинності, колір, що дає відчуття свободи і спокою, пом'якшує емоції і служить хорошими ліками від стресу.

04 лютого 2021 року

В приміщенні Берестечківської центральної бібліотеки відбулася перша установча нарада працівників Центру культури та національної пам’яті Берестечківської міської ради.

Заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів - начальник відділу освіти, культури, молоді, спорту та соціального захисту Берестечківської міської ради Валентина Залевська привітала колег з початком співпраці та доповіла про роботу закладів культури в умовах децентралізації. Учасники наради обговорили перспективи створення необхідних умов для розвитку та удосконалення роботи закладів культури в Берестечківській міській територіальній громаді.

Виступаючи перед присутніми, виконуюча обовʼязки директора Центру культури та національної пам’яті Берестечківської міської ради Іванна Шморгун окреслила шляхи функціонування комунального закладу Центру культури та національної пам’яті Берестечківської міської ради у 2021 році та пріоритетні напрямки його розвитку. Також ознайомила присутніх із основними установчими документами ЦКтНП Берестечківської міської ради, зокрема, наголосила на структурі галузі культури, яка відображена у Положенні про Центр культури та національної пам’яті Берестечківської міської ради. На сьогодні, це мережа клубних закладів – Берестечківський центральний Будинок культури із 8 філіями, бібліотечні мережа – Берестечківська центральна бібліотека із 7 філіями та Берестечківський народний історичний музей. Значна увага була приділена також питанням штатного розпису, режиму роботи та іншим організаційним питанням.

Головний бухгалтер ЦКтНП Берестечківської міської ради Тетяна Сівачинська ознайомила присутніх із проєктом кошторису на 2021 р. та відповіла на питання фінансово-господарської діяльності галузі.

Заступник директора ЦКтНП Берестечківської міської ради Людмила Віняр визначила основні напрямки організаційно-творчої діяльності, створення умов для розвитку самодіяльного мистецтва, змістовного культурного дозвілля населення.

Виступи методиста культурно-освітнього закладу Володимира Придального та методиста бібліотечної справи Лариси Кулинич були спрямовані на націлення щодо перспективних планів роботи закладів культури на 2021 рік.

Підводячи підсумки наради присутні окреслили пріоритетні завдання, над якими буде працювати галузь у 2021 році:

• формування якісного культурного продукту, впровадження креативних форм роботи в закладах культури, охорона культурної спадщини;

• оптимізація системи забезпечення населення громади культурними послугами;

• створення умов для змістовного дозвілля, навчання, роботи, реалізації творчого потенціалу молоді у соціальному та культурному прості;

• проведення культурно-просвітницьких заходів, спрямованих на реалізацію пріоритетних завдань галузі культури;

• формування позитивного культурного іміджу Берестечківської громади на всеукраїнському та міжнародному рівнях (участь у фестивалях, конкурсах тощо);

• популяризація туристичних об’єктів громади та ін.

Згадаймо юність, що горіла в Крутах

29 січня Україна відзачала 104-у річницю бою під Круами, який для українського нарду став символом героїзму та самопожертви молодого покоління в бооьбі за незалежність.

"Згадаймо юність, що горіла в Крутах" під такою назвою діяла книжкова виставка у нашій бібліотеці, присвячена цим буремним подіям. 

Трагедія Голокосту: пам'ять заради майбутнього

    27 січня весь світ вшановує пам’ять жертв Голокосту – однієї із найтрагічніших сторінок історії людства. Нелюдська жорстокість, породжена нацисткою ідеологією, забрала життя мільйонів невинних людей, приналежних до різних релігійних, етнічних, культурних та національних спільнот.

    Ця дата сповнена особливим трагізмом та болем. За період Голокосту на території України нацистами було знищено майже 1,5 мільйона українських євреїв. Лише у Берестечку нелюди вбили більше двох тисяч євреїв.

    Про наслідки тих жахливих подій нам-українцям нагадують схили Бабиного Яру, що у роки Другої Світової війни стали місцем масових розстрілів. Тут були знищенні не лише євреї, а й українці, зокрема підпільники ОУН. Десятки тисяч українців, ціною свого життя, переховували та рятували євреїв. Стали «Праведниками Миру».

    Українці, як ніхто, розуміють трагедію єврейського народу. Саме українська земля лише за минуле століття пережила два масштабних геноциди: Голодомор та Голокост.

    Саме подіям тих жахливих часів і приурочена книжкова виставка, що діяла у центральній бібліотеці: "Трагедія Голокосту: пам'ять заради майбутнього".

    Людство повинно завжди пам’ятати про трагедію Голокосту. Це жахливий урок історії. І на будь-який прояв ненависті та нетерпимості треба давати рішучу відповідь.

    Щоб ніколи знову не відбулося така трагедія!

 

Соборність українського духу - навічно в серцях та помислах

      В українського народу є багато подій, що золотими літерами вписані в його історію. Однією з них є День Соборності України, або День Злуки, який вже традиційно відзначається в Україні 22 січня.

      Цій надзвичайно важливій даті в історії нашої держави був приурочений флешмоб «Об’єднаймо Україну разом». До нього долучилися працівники центральної бібліотеки. Також переглянули документальний фільм Львівського телебачення «Акт злуки: відтворення історичної правди» в Берестечківському ЦБК. Поклавши квіти до Меморіалу Слави героям, полеглим у боях за незалежність Батьківщини, учасники дійства разом схилили голови перед пам’ятним знаком українським січовим стрільцям, встановленим на місці їх загибелі 22 травня 1919 року. Після цього оглянули виставку до Дня Соборності України, експоновану в Берестечківському народному історичному музеї.

Для користувачів Берестечківської центральної бібліотеки й бібліотеки-філії ддля дітей працівники заздалегідь підготували книжкову виставку-інсталяцію "Соборність українського духу - навічно в серцях та помислах".

      

Відомому волинському поету, прозаїку, публіцисту, літературному критику, краєзнавцю Василю Гею сьогодні, 14січня, виповнилося б 80 років.

  

Мій вірш - не спів, не звук сумної ліри,

Не тихий плач у мить самотини,
А рятівна, світна жарина віри
У час безвір'я темний і смутний.
Василь Гей.

    Емоційне, бентежне слово письменника наснажене любов'ю та болем, світлом віри й надії, синівською тривогою за долю отчого краю.

      Творчість письменника пронизана любов'ю до рідного краю, вірою в мудрість народу. В. Гей був патріотом української мови. Багато творів присвятив рідному слову. Він одним із перших в українській літературі звернувся до художнього втілення теми боротьби Української повстанської армії. У своїх творах письменник вдало поєднував архівні документи з роздумами про вічні проблеми добра і зла.

     Поет, прозаїк, критик, публіцист. Лауреат літературної премії імені Андрія Головка, літературно-мистецької премії імені Агатангела Кримського та міжнародної премії імені Дмитра Нитченка. Член ради Національної Спілки письменників України.

    Василь Степанович Гей – автор понад 30 видань для дітей і дорослих, багатьох статей у всеукраїнській та обласній пресі. Окремими виданнями вийшли його книги «Закон вірності» (1973), «Крила Світязя» (1978), «Витоки» (1979), «Вічно пам'ятати» (1983), «Кольори вересня» (1985), «Краплі на листі» (1987), «Лесин кадуб» (1991), «Під сузір'ям калини» (1993), «Підрубане дерево роду» (1996), «Яворник» (1997), «Де маминим голосом тиша мовчить...» (2001), «Зоря з криничної води» (2002), «Кривавник рідного слова» (2004), «Вихор у стиглому житті» (2004) та ін. Упродовж 2011-2013 років вийшли вибрані твори у трьох томах (поезії, повісті, оповідання, етюди, публіцистика).

     У 2015 році у видавництві «Надстир'я» накладом 1000 примірників побачив світ збірник пісень на слова Василя Гея «Коли вертаюся додому...». Пісні створено у співдружності поета з композиторами Волині й України – Анатолієм Пашкевичем, Олександром Огородніком, Мирославом Стефанишиним, Анатолієм Вольським, Олексієм Онишком, Віктором Герасимчуком, Володимиром Штихалюком, Олександром Синютіним, Галиною Васіною,  Олександром Некрасовим. 

       Запрошуємо читачів до книгозбірні, щоб відчути смак українського слова в неперевершених творах справжнього сина волинської землі.

 

Ось і надходить Святвечір. Незабаром на небі засяє Вифліємська зірка і світлом своїм осяє наші душі, подарує надію, зміцнить віру, запалить в наших серцях полум'я любові. 

Нехай Різдвяний Святвечір принесе в Ваш дім особливий дух свята, добра, миру, любові і щастя.

Смачної Вам вечері,

Духмяних добрих пампушок,

Хай щастя стукає у двері,

Нехай несе багаств мішок.

Хай зірка з неба засяє

Й освітить всеньку темноту,

Колядка гучно залунає

Й прославить тую ніч святу!

Христос ся рождає!

 

«Рабів до раю не пускають»

 

29 січня в Україні відзначатиметься річниця бою під Крутами, який для Українського народу став символом героїзму та самопожертви молодого покоління в боротьбі за незалежність.

Завдяки звитязі та сміливості українських вояків ворожий наступ більшовиків на Київ було зупинено на декілька днів. В цей час відбувалися переговори між Українською Народною Республікою і країнами Четверного союзу. 9 лютого 1918 року Брестський мирний договір було підписано. Він означав визнання самостійної Української Народної Республіки суб’єктом міжнародних відносин.

Сміливість та жертовність крутянців зробила їх прикладом для майбутніх поколінь захисників України. З ними порівнюють захисників Донецького аеропорту в теперішній російсько-українській війні. Тому Героїв Крут в публіцистиці часто називають “першими кіборгами”.

29 січня 1918 року в Крутах перебувало до 520 українських вояків, юнаків і студентів при 16 кулеметах та з однією гарматою на залізничній платформі. У більшовиків була десятикратна перевага в живій силі, мали бронепотяг та артилерію.

Військами УНР під Крутами командував Аверкій Гончаренко. Завдяки вигідній позиції і героїзму бійців українцям вдалося завдати більшовикам значних втрат і стримати наступ до темряви. Потім під тиском ворога більшість підрозділів організовано відступили до ешелонів на станції неподалік і вирушили в бік Києва, руйнуючи за собою залізничні колії. Але одна студентська чота – 27 юнаків, заблукавши у темряві, повернулися до станції Крути, яка на той час уже була зайнята більшовиками. Вони потрапили в полон. Полонених катували, а потім стратили. Згодом частину героїв поховали на Аскольдовій могилі у Києві.

Загалом у бою під Крутами загинуло з української сторони, за різними оцінками, 70–100 осіб.

Втрати більшовицьких військ сягали 300 вояків.

Затримавши ворога на чотири дні, українські війська дали змогу укласти Брестський мир між Українською Народною Республікою і державами Четверного союзу. Він визначав:

Бій під Крутами став боєм за майбутнє України.

         Вшановуючи пам’ять про полеглих в бою під Крутами в бібліотеці діє виставка: «Рабів до раю не пускають»