23 березня 2018 р.

Поезіє, супутнице моя!
Ти - теплий, животворний промінь сонця…

                                                        Поезія: що це? Гра слів і думок,
                                                        Що виклав поет на папері?
                                                        А, може, до Вічності ще один крок,
                                                       Чи, навіть, до Істини двері?

Весна… Вона вдихає життя в бруньку, тріпотіння в листочок, чарівність у квітку. Вдихає і надихає... на романтичні думки, на оновлення, на творчість. Не випадково саме в цю чудову пору, в день весняного рівнодення, всі шанувальники художнього слова відзначають Всесвітній день поезії. 
21 березня жителі та гості Берестечка мали можливість доторкнутись серцем до його величності – Слова. З ініціативи працівників місцевого Будинку культури та бібліотеки для дорослих у місті проходив поетичний марафон «Поезія – це завжди неповторність…», у якому мали змогу взяти участь всі бажаючі.

Ми підготували для учасників поетичного марафону символічні подаруночки

Організаторам марафону вдалося привернути якнайширшу громадську увагу до свята поезії, адже можливість прочитати улюблений поетичний твір на камеру приємно сколихнула місто і надихнула до живого спілкування з поетичним словом.
З глибини душі звучали рядки поезії Ліни Костенко «Вечірнє сонце, дякую за день! Вечірнє сонце, дякую за втому…» у виконанні директора Берестечківського психоневрологічного інтернату Світлани Приходько, яка сміливо розпочала незвичайний марафон.


Естафету перейняли працівники установи Віталіна Гаврилюк, котра натхненно прочитала поезію Володимира Висоцького «Я не люблю» мовою оригіналу, Олеся Пилипчук –  «Діалог з незнаним другом» Миколи Линника, Людмила Форманюк – «Вісімдесят вісім» Роберта Рождественського.





Далі слово взяли підопічні інтернату. Зміст віршів, які вони читали, викликав різні емоції. Оксана Грабовецька, яка майстерно читала гумореску зі збірки Миколи Буковського «Горохівські батяри», заставила посміхнутись кожного із присутніх. 


Вірш «Ти моя ненечко» у виконанні Оксани Гученко змусив замислитись.


На крила фантазії підхопила Мирослава Макарусь поезією Лесі Українки «Сім струн. Fa».

Не оминула наша камера і працівників Берестечківської міської ради. Закликом єдності та згуртованості звучали слова Шевченкового «Заповіту» з уст міського голови Валентини Залевської. 



Поезію Великого Кобзаря «Минають дні, минають ночі…» захоплено читала діловод Олена Фірковська.

 



Прихильність до творчості Івана Котоляревського продемонстрував начальник ДПРП-22 Іван Пашнюк, піднесенно декламуючи уривки з його творів.


Організатори заходу відкрили для себе глибоку філософію життя в авторських віршах  Людмили  Бомбелюк (вет. лікаря за фахом) «Село дитинства», «Жінка», «Калина», «Мама» та ін.



Вчителі Берестечківської ЗОШ І-ІІІ ст. привітно зустріли нашу камеру, коли поверталися з роботи додому. Педагог-організатор Валентина Біловолова яскраво відтворила картини українського вечора віршем Тараса Шевченка «Садок вишневий коло хати». 


Благородністю і чистотою промовляли рядки вірша Ліни Костенко «Страшні слова» у виконанні вчителя української мови та літератури Лесі Смолки.


По-дитячому щирими, відкритими були перед камерою вихованці БДЮТ. Порадувала великим патріотизмом Надія Юзвик поетичними рядками про Україну. Особливо зворушливо було спостерігати за декламуванням в унісон Шевченкового вірша «За сонцем хмаронька пливе» сестричок-близнят Іванки і Марійки Христинець.


Не лишилися осторонь святкування учні Професійно-технічного училища №27. Анастасія Венгерська зачарувала організаторів марафону майстерним виконанням поетичного твору Великого Кобзаря «Розрита могила». 

Чуттєво і проникливо звучала настанова бути гідною людиною Василя Симоненка «Ти знаєщ, що ти – людина?» у переконливому виконанні Вікторії Касенчук. Відчувались крила за плечима Ірини Романчук, яка продекламувала поезію Ліни Костенку з одноіменною назвою  «Крила».

 

Мудрість вчительського досвіду у вірші Миколи Линника «Благословенна та година» припала до душі директору музичної школи Галині Мартинюк.


Завершували марафон самі організатори. Любов до рідного міста проявила завідувач бібліотекою для дорослих Людмила Віняр, прочитавши вірш Євгенії Лещук «Берестецькі журавлі».  


Спробувала заглянути у своє майбутнє наймолодша з організаторів марафону – бібліотекар міської бібліотеки для дорослих Іванна Шморгун, обравши для декламування перед камерою поезію Ліни Костенко «Між іншим».


 Оскільки день поезії всесвітній, то художній керівник Будинку культури наважилась прочитати славнозвісний Шевченків «Заповіт», який перекладений 150 мовами світу, німецькою та польською, а «Садок вишневий коло хати» - італійською мовою. Рідною мовою читала улюблену поезію «Блажен той муж, воістину блажен…» Ліни Костенко.


Акція залишила теплі спогади у берестечківчан і викликала схвальні відгуки, адже вона піднесла людські уми й серця впритул до високого мистецтва майстрів слова.

Немає коментарів:

Дописати коментар